Чорнобиль – чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи
«Журавлі»
Летить під небом журавлиний клин –
Посланець із минулого століття.
Де взявся він серед димів і сміття,
Мов сирота, у просині одна?
Старий вожак минає наш масив
І повертає в бік Пущі-Водиці…
Невже не знає бідолашна птиця,
Що там реактор трави оросив?
І ми злітаєм, мовби журавлі,
Хоч вже давно відбилися від клину,
Безсилі врятувати Україну Найкрасивішу часточку землі
