Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію – Голодомор, який забрав мільйони людських життів. Кажуть, що смерть однієї людини – це трагедія, а смерть тисяч або мільйонів – це статистика. Жахлива статистика. Світ мав би розколотись надвоє, а земля перевернутись від того, що було на ній на початку 30-х. Але світ не розколовся, і ми зі своїми тривогами, сподіваннями, надіями ходимо по безліч доріг, що пролягли по цій землі. Серед них – дорога Пам’яті. Пізнавши історію своєї країни, ми ступаємо на неї. Вихованці нашого закладу хоч і з великим запізненням вшанували пам’ять українців, які пережили геноцид, стали жертвами Голодомору. Виховні заходи нагадали учням про трагічне минуле нашого народу, вчили дітей бережно ставитися до історії своєї країни, розкривати її як білі, так і чорні сторінки, виховувати здатність кожної людини на скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників.
