Жодна подія після Другої світової війни не зачепила за живе стільки людей у Європі, як вибух 4-го реактора Чорнобильської АЕС. Яка була весна! Зі словами «небезпечна зона» у сотень тисяч людей довго ще буде асоціюватися цифра 30. Тому що радіусом у 30 км окреслили коло, центром якого стала АЕС, звідки необхідно було терміново виселити мешканців. Села, поля, ліси – усе тут спорожніло… Так, гірка справа – переселення. Нелегко кинути будинок. Залишити звичний уклад, порвати на невідомий термін з рідною землею… Прип’ять і Чорнобиль стали мертвими містами. А Україну оголошено зоною екологічного лиха. Наше покоління розуміє, що не земна куля належить нам, а ми належимо їй. І нам треба передати майбутнім поколінням чисту планету. Тому зусилля всіх держав повинні бути зосереджені на знищенні ядерної зброї, на тому, щоб звести до мінімуму ризик від використання ядерної енергетики. У 9-11 класах відбулися виховні заходи вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на яких учні мали змогу переглянути тематичні презентації та фільми про трагічні події під час вибуху. Старшокласники обговорили наслідки катастрофи та висловили свої думки про необхідність зберігати історичну пам’ять, виховувати особисту стурбованість кожного за все, що відбувається навколо, сприймати чужу біду, чужий біль як свої власні, відчувати гордості за український народ.
