В народі кажуть: «Або ви турбуєтесь про своє здоров’я, або воно потурбує вас».
Батьків і педагогів сьогодні надзвичайно хвилює питання, допомогти малюкам бути здоровими, сильними, витривалими, адже, на жаль, рівень дитячої захворюваності в нашій країні дедалі зростає. Для того щоб досягти бажаного результату, потрібні і глибокі знання, і реальні дії, щоденна кропітка робота в цьому напрямку батьків, педагогів, психологів, медиків і самих дітей. Головне завдання дорослих полягає в тому, щоб сформувати в маленьких українців свідоме ставлення до власного здоров’я.
З огляду на це була створена програма “ Я — здоровий малюк”, яка обумовлена закономірною необхідністю популяризувати серед дітей дошкільного віку здоровий спосіб життя, створити передумови для формування здорової особистості, вирішувати завдання Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Впевнений Старт». Коли ми взяли в руку Базову програму розвитку дитини дошкільного віку «Впевнений Старт», вивчили її, то зрозуміли, що саме тематичне проектування, метою якого є реалізація особистісно-орієнтованого підходу до дітей в умовах суспільного та сімейного виховання, допоможе реалізувати її завдання. Подобаються дітям кольорові Тижні фізкультури і спорту («Кольорова олімпіада»), в яких беруть участь всі вихованці дошкільного закладу. Діти дуже люблять колір. Він позитивно впливає на них. Простір, в якому перебуває дитина, не тільки впливає на її настрій, але й на фізичний розвиток. Для того, щоб створити оптимальний кольоровий режим для кожного заняття, необхідно ігровий матеріал різного кольору. Це важливо і тому, що кожна дитина має свій улюблений колір.
Протягом багатьох років люди шукали панацею від захворювань в специфіці харчування, загартування та в окремих видах фізичної діяльності. Сьогоднішня екологічна ситуація, економічний стан зобов’язують посилити оздоровчу направленість виховання в цілому. Про це, як одне з основних завдань, і говориться в новій Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку.
Структура здорового способу життя являє собою динамічну систему, елементами якої є:
1. оптимальна рухова активність;
2. позитивні емоції;
3. загартування;
4. раціональне харчування;
5. особиста гігієна.
Педагоги-дошкільники, організовуючи освітньо-виховний процес з проблеми здорового способу життя, дотримуються трьох основних положень:
1. Комплексний підхід до оздоровлення;
2. Оздоровчо-виховна робота, яка базується на діагностичній основі;
3. Інноваційне оновлення фізичного виховання, тобто впровадження здоров’я збережувальних технологій в роботі з дошкільнятами.
В Базовій програмі «Впевнений Старт» значне місце відведене наступним питанням:
– впровадження здоров’яерігаючих технологі;
– охороні та зміцненню здоров’я дітей;
– створенню сприятливих умов для нормального розвитку;
– забезпеченню соціального захисту в період корінних соціально-економічних перетворень і реформ.
Здоровозберігаюча педагогіка відкриває великі можливості для вибору методик, технологій, а також методів і форм організації роботи з дітьми. Сучасні інноваційні технології спрямовують підвищення педагогічної майстерності культури по забезпеченню якісного здоровозберігаючого процесу виховання дітей.
Педагогічна технологія — сукупність способів взаємодії, які створюють умови для розвитку учасників педагогічного процесу і передбачають певний результат цього розвитку.
Людина, яка володіє технологією, — володіє мистецтвом, майстерністю, вміннями і методами взаємодії суб’єктів педагогічного процесу, але тільки на підставі знань закономірностей розвитку дошкільнят.
Тож, які психолого-педагогічні аспекти дозволяють розвиватися учасникам педагогічного процесу і бути здоровими? А це:
1. вивчення і усвідомлення фізичних, психічних, соціальних закономірностей і індивідуальних особливостей суб’єктів педагогічного процесу;
2. майстерність взаємодії дорослого з дитиною;
3. методи взаємодії з дитиною.
Розуміючи важливість зміцнення і збереження здоров’я своїх вихованців колективи дошкільних закладів мають успішно реалізувати на практиці фізкультурно-оздоровче направлення.
Серед інноваційних оздоровчих технологій для дітей дошкільного віку в ДНЗ слід виокремити: фітболгімнастику, художню гімнастику, пальчикову (вправи, ігри, картинки), дихальну та звукову гімнастику, імунну гімнастику, гідроаеробіку, психогімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми) тощо. За останні роки популярності набуло застосування в практиці роботи ДНЗ оздоровчих технологій, що використовуються з профілактично-лікувальною метою, серед них можемо виділити наступні:
- фітотерапія (чаї, коктейлі, фітомішечки);
- аромотерапія (ароматизація приміщення);
- вітамінотерапія (вітамінізація страв).
Як показала практика, досить ефективним є впровадження у процеси життєдіяльності дитини оздоровчих технологій терапевтичного спрямування, до яких відносяться:
- арттерапія, піскова терапія, казкотерапія, ігрова терапія, сміхотерапія;
- музична терапія; кольоротерапія, тощо.
У щоденному житті дитини варто використовувати різноманітні оздоровчі технології.
Нетрадиційна методика фітболгімнастики є чи не найпростішою у застосуванні та викликає велике емоційне задоволення у дитини. Фітболгімнастика включає виконання гімнастичних вправ на великих надувних еластичних м’ячах різного діаметру і конфігурації. Гімнастичні м’ячі та їх аналоги є багатофункціональним обладнанням, що забезпечує реалізацію загальнорозвивальних і профілактичних завдань. Ці м’ячі являють собою пусті гумові камери, які мають якості еластичності, незвичайної форми, яскраве забарвлення, приємний запах, спеціальну поверхню, що не дозволяє легко зсковзнути з м’яча. Перераховані якості гімнастичних м’ячів допомагають створити позитивну емоційну атмосферу, викликати жвавий інтерес у дітей до виконання фізичних вправ і рухів. Спільна робота рухового, вестибулярного, зорового і тактильного аналізаторів, що включаються при виконанні вправ з м’ячем, підсилює якість виконання рухів. Рухові дії з гімнастичними м’ячами зміцнюють м’язи спини й черевного пресу, але головне формують навички правильної постави. Крім того, така діяльність сприяє вдосконаленню функцій рівноваги і рухового контролю, а також зміцненню та розслабленню груп м’язів і можуть бути використані для тренування серцево-судинної та дихальної систем. Гімнастичні м’ячі ефективно застосовувати також і в роботі з дітьми, які мають відхилення в стані здоров’я: при порушенні координації рухів; при надлишковій вазі; при захворюваннях органів дихання; при слабкості м’язів; при порушеннях постави тощо. Проте, ця робота вимагає від вихователя врахування певних особливостей. Наприклад, при порушеннях постави у дітей стрибки на м’ячі слід включати тільки в кінці комплексу фітболгімнастики, а саме, після вправ, що зміцнюють відповідні групи м’язів. При виборі м’ячів для фітболгімнастики необхідно пам’ятати про їх оптимальні розміри: – для дітей 3-4 років – діаметр 45 см; – для дітей 5-6 років – діаметр 50 см; – для дітей 7-8 років – діаметр 55 см. Варто звернути увагу і на колір обраного м’яча, оскільки кольорова гама по різному може впливати на психічний стан і фізіологічні функції організму людини. Теплий колір (червоний, жовтогарячий) підвищує активність, підсилює збудження центральної нервової системи. Холодний колір (синій, фіолетовий) навпаки заспокоює. Жовтий і зелений кольори сприяють прояву витривалості. Врахування цього аспекту у підборі обладнання для фітболгімнастики надасть можливість різноманітно впливати на психоемоційний стан дитини. Вправи на м’ячах можна використовувати у навчально-виховному процесі під час різних організаційних форм роботи з дітьми як на заняттях з фізичної культури, фізкультпаузах, валеохвилинках, святах, розвагах тощо, так і на прогулянках. Це сприятиме забезпеченню активної й змістовної рухової діяльності дітей та їхнього оздоровлення. Вправи фітболгімнастики можливо виконувати з різних вихідних положень: сидячи на м’ячі, лежачи на м’ячі обличчям вниз з опорою на кисті рук та стопи ніг, стоячи, тримаючи м’яч в руках. Для уникнення перевтоми дітей під час виконання певної вправи важливо враховувати фізіологічні особливості розвитку дитини дошкільного віку.
Виступ
Сутність здоров’язберігаючих та здоров’я формуючих технологій постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний стан дитини, формувати більш високий рівень їхнього здоров’я, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров’я і проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи з метою забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної фізіологічної “вартості”, поліпшення якості життя суб’єктів освітнього середовища.
Здоров’язберігаючі технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;
оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;
технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти;виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.
Саме в дошкільному віці закладаються основи гармонійного розвитку особистості, її фізичні досконалості – основи здоров’я, довголіття, формується багато рухових навичок, розвиваються фізичні якості ( спритність, швидкість, сила та ін.). Своєчасне та успішне формування рухової функції людини, особливо в дошкільний період її життя, має першочергове значення для повноцінного фізичного розвитку.
Правильним фізичний розвиток – фізіологічний та педагогічний процес, спрямований на досягнення фізичної досконалості, зміцнення здоров’я, підготовку підростаючого покоління до дорослого життя та праці. У процесі фізичного виховання створюються позитивні умови для успішного засвоєння дітьми стійких навичок поведінки. Зв’язок фізичного виховання з розумовим передбачає повідомлення дітям певних знань з фізичної культури, зокрема правил рухливих ігор, найраціональніших способів виконання рухів.
З особливою чіткістю виявляється зв’язок фізичного виховання з трудовим, адже в основі трудової діяльності лежать різноманітні рухи. Удосконалення рухового апарату дитини підвищує працездатність організму; розвиток фізичних та вольових якостей сприяє практичній та психологічній підготовці дошкільників до високопродуктивної праці в майбутньому. Під час виконання фізичних вправ удосконалюються функції аналізаторів: зорового, слухового, рухового. Чіткішими стають оцінки простору, у дітей розвивається почуття ритму, підвищується точність і чіткість рухів та ін. Усе це створює необхідні передумови для кращого сприймання навколишнього середовища і певною мірою впливає на естетичний розвиток.
Для прищеплення дітям емоційних смаків у процесі фізичного виховання велике значення має додержання відповідних гігієнічних умов на заняттях, гарна фізкультурна форма, яскраве художнє оформлення фізкультурного інвентарю ( м’ячів, прапорців, обручів тощо.
На виховання естетичних почуттів значною мірою впливає музика , яка супроводжує заняття та ранкову гімнастику. Вона сприяє ритмічному й координованому виконанню рухів, задає темп вправ, допомагає виконати їх виразніше. Усе це поліпшує настрій дітей, викликає в них загальне емоційне піднесення. Метою цієї роботи являється висвітлення взаємозв’язку із фізичним розвитком дітей дошкільного віку та впливу зовнішніх факторів, діяльності педагогів та батьків на цей розвиток.
Одним з малорозвинених напрямків здоров’язберігаючих технологій є напрямок вправ зі сміхом. Як це не дивно звучить, але саме «сміхові» вправи дозволяють виконати всі задачі здоров’язберігаючих технологій, які впроваджуються в навчальних закладах.
Проведені дослідження показали, що сміх здатний стимулювати роботу серцевого м’яза, так само як фізичні навантаження і вправи, тому й загальний оздоровчий ефект однаковий. Приблизно 1 хвилина сміху на добу прирівнюється до 15 хвилин занять на велотренажері або 25 хвилинам катання на роликах. Доведено, що похмурі і сердиті люди страждають від інфарктів на 35% більше, ніж ті, хто багато сміється і життєрадісний. Тому подібну профілактику слід робити систематичною вже в дитячому віці. В цьому віці «сміхові» вправи для дітей є більш природними, ніж для дорослих людей, адже діти безпосередні і не соромляться сміятися над тим, що їм здається кумедним. Корисний сміх і для легенів. Під час сміху людина робить більш глибокий і тривалий за часом, ніж видих, вдих. Тому «сміхові» вправи найкраще здатні збагатити організм киснем, очищають верхні дихальні шляхи від слизу, що скупчився. А кисень, необхідний дітям для кращого засвоєння навчального матеріалу. Сміх також прийде на допомогу тим, хто прагне дізнатися, як знайти упевненість в собі. Адже відомо, що страх і боязкість виникають тоді, коли людина дихає неглибоко і поверхово. Позитивно вплив надає сміх на стан нашого імунітету. Під час сміху організм викидає на слизову дихальних шляхів антитіла, що захищають від різних інфекцій. Також сміх сприяє появі в організмі у великій кількості Т-лімфоцитів, які необхідні для боротьби з різними хворобами. Крім усього іншого, сміх робить дитину щасливою. У дитини, що сміється, в організмі починають вироблятися ендорфіни, які називаються також гормонами щастя. Вони можуть дещо притупити душевну або фізичну біль. Тому сміх можна вважати і своєрідним ліками від стресу, болю та заподіяних кривд. В дитячому віці дуже важливо, щоб стреси та кривди не мали довгострокового впливу на організм. Інакше в дитини буде занижена самооцінка, вона стане замкненою. Варто зазначити, що ефективним вважається далеко не всякий сміх. Він повинен бути щирим і йти від душі. Як правило, здоровий сміх звучить як «ха-ха», а інші варіації реготу («хі-хі», «хо-хо» і т.п.) не роблять настільки позитивного впливу на організм.
Отже, сміх поділяється на:
сміх А (ха-ха) — буде означати вислів задоволення і радості. Такий сміх є одним з різновидів здорового сміху.
сміх Е (хе-хе) — вважається заздрісним і висловлює презирство і зловтіху.
сміх І (хі-хі) — іронічний. Так сміються ті люди, яким є що приховувати.
сміх О (хо-хо) — у ньому вловлюється критика, сумнів і протест.
сміх У (ху-ху) — висловлює прихований страх і боягузтво. Характерний для тих людей, які мають певні забобони і дуже бояться критики зі сторони.
Стосовно впровадження «сміхових» вправ на заняттях у гуртках, то керівникам театральних, вокальних, танцювальних гуртків буде зробити це найлегше. Покажіть дитині смішний уривок танцю, клоунади, або «покорчіться» під час розпівки — і ви оздоровити дитину без великих навантажень на її організм. Взагалі, «сміхові» вправи можна поєднати із казкотерапією, прочитавши дітям розповідь із смішними пригодами. Проходячи «мовне мистецтво», дітей також легко розсмішити, давши завдання попрацювати над скоромовками. У гуртках театрального напрямку «сміхові» вправи можуть бути закладені навіть в програму, так як гарний актор повинен вміти сміятися «за командою».