Чи можливо з ХХI сторіччя потрапити в ХХ? Чи можна в наш час переміститися з гучного небезпечного Харкова в тихе українське село початку минулого сторіччя? Ви скажете-ні! Але наші п’ятикласники разом з класним керівником Ольгою Абрамовою довели зворотнє, помандрувавши під час весняних канікул в незвичне етнопоселення «Старий хутір», що на Полтавщині. В цьому місці ентузіасти зібрали ціле село хат з різних куточків України. З’явилось унікальне мальовниче місце, яке зачаровує та захоплює водночас. «Невже ми будемо жити в цих будиночках, невже можна торкатися старовинних та рідкісних речей?»- такі запитання турбували дітей напочатку. А потім все закрутилось, одне дивовижне змінювалось іншим ще більш нереальним. Чого тут тільки не було: майстер класи зі створення ляльок- мотанок та в гончарній артілі, де діти власноруч робили горщики та свистульки. Екскурсії на Опішнянську сторожову вежу, до цілющого джерела «що грім вибив», в національний музей українського гончарства, екскурсія до школи верхової їзди та катання на конях. А ще прогулянки до лісу, цікаві настільні ігри, спортивні змагання та конкурс- захист дитячих бізнес проєктів -це ще не весь перелік дитячих занять. З’явилась купа позитивних забутих емоцій. А емоції формують психологічний стан людини та її самопочуття. Справжнє емоційне перезавантаження відчули діти та дорослі після дивовижної подорожі.
