Звичайний день у прифронтовому Харкові. Нашорошені налякані птахи і люди. За вікном травень. А значить кінець навчального року і омріяний випускний. Учні 11 класу та дорослі вирішили – випускному бути. Нехай в онлайн режимі, але так хочеться побути всім разом! Подивитись хоч через екран монітора на рідні дорогі обличчя однокласників ,вчителів, шанованих і таких турботливих керівників. Всі присутні занурились у чарівний світ, у магію Випускного! Прощання, теплі, щирі слова, сподівання, обіцянки зустрітися, щемливі до сліз слова мами випускника. Слова подяки адміністрації школи, класному керівнику, вихователям, вчителям – все це повертає нас до шкільної атмосфери, до рідної школи. Запалюємо традиційну свічку шкільного вогнища- символ тепла, затишку, турботи- передаємо директорці на згадку про наш клас. Пливе на екрані шкільний прощальний вальс, витирають сльози батьки та вчителі. Але попри все відчувається надія, віра в те, що юність, мрії, майбутнє переможуть!
