Чорнобиль – чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи

«Журавлі»

 Летить під небом журавлиний клин –

 Посланець із минулого століття.

 Де взявся він серед димів і сміття,

 Мов сирота, у просині одна?

 Старий вожак минає наш масив

 І повертає в бік Пущі-Водиці…

 Невже не знає бідолашна птиця,

 Що там реактор трави оросив?

 І ми злітаєм, мовби журавлі,

 Хоч вже давно відбилися від клину,

 Безсилі врятувати Україну      Найкрасивішу часточку землі