Щоб ваша дитина виросла чуйною, милосердною, відвертою, могла здійснювати добрі вчинки і співпереживати, радіти від щирого серця, ми, дорослі, оточуємо її любов`ю та красою. Невичерпним джерелом такої краси і є музика, театр, живопис…

Треба тільки дорослим допомогти пізнати спадщину рідної культури і зробити її своїм духовним надбанням. Залучення дитини до музики важливо розпочинати ранньому віці.

 Дитину необхідно вводити у світ музичної культурипоступово. Треба  знайомити з музичними творами: залучати дитину до слухання музики, співів. Потрібно навчити малечу виконувати  музично – ритмічні рухи, любити танцювати на святах, співати, грати казкових героїв. Це завжди розвиває її як особистість.

З вашою допомогою дитина розквітне, як квітка, яка буде нести багато радощів в родину і Батьківщину!

Музика для інтелекту

Успішність освітнього процесу великою мірою залежить від ступеня реалізації вимоги Базової програми щодо його інтегрованого характеру. Йдеться про таку інтеграцію пізнавального матеріалу, видів дитячої діяльності, педагогічних впливів яка гармонізує розвиток дитини, полегшує їй освоєння нового. Одним із сильних засобів впливу є музика, що має величезний потенціал у розвиткові психічних функцій інтелектуальних здібностей.

Вплив музики на мозок дитини

Будь-який сучасний педагог розповість про вели­чезний вплив музики на розвиток дитини. Але всі його висловлювання, зазвичай, будуть обмежені сферою музично-естетичного виховання, і про роль музики у психічному й інтелектуальному розвитку дитини на­вряд чи почуєш. А коли й пощастить — то без чітких уявлень про механізми цього впливу і можливість його використання у повсякденній практиці роботи з дити­ною. Тож розглянемо хоча б у загальних рисах приро­ду впливу музики на психіку дитини.

Музика — феноменальне явище, яке надає нам великі можливості ще й для того, щоб навчати дітей основ наук. Встановлено: ритм і висота музичного звука впливають на роботу лівої півкулі, а тембр і мелодія — на роботу правої. Це означає, що музика сприймається нами завдяки інтеграції процесів в обох півкулях, посиленню міжцентральної і міжпівкульної взаємодії. Причому сприйняття музики може відбува­тися на свідомому і на підсвідомому рівнях.

У дитини права півкуля мозку розвивається швид­ше, ніж ліва, тому більше впливає на розвиток психіч­них процесів. Для дошкільнят характерні мимовільність поведінки, підвищена емоційність, їхня пізнавальна діяльність більш безпосередня, цілісна, образна. Сис­тема навчання дошкільнят, що склалася за функціону­вання попередніх програм, не враховує цих особли­востей і орієнтована на сприйняття лівою півкулею, що призводить до надмірного стимулювання її функцій, які малятам ще не властиві, й водночас гальмуються функції правої півкулі. Відомо також, що “лівопівкульний акцент” в освітній роботі спричиняє порушення міжпівкульної взаємодії та виникнення неврозів.

Цю проблему можна розв’язати використовуючи на заняттях та в організованій діяльності дошкільнят музику, оскільки музичний фон, музичні ігри та впра­ви стимулюють роботу обох півкуль головного мозку водночас, адже процес переробки поданої музичної інформації відбувається і в лівій, і в правій півкулях.

Крім того, велике значення має соціалізуюча сила ритму, яка виявляється у групових діях дітей, допома­гаючи їм розпочинати і завершувати діяльність одно­часно.

Музика в життєдіяльності дітей

 Логіко-математичний розвиток

Завдяки музичним вправам, які супроводжують опа­нування елементарних логіко-математичних уявлень, дитина може не лише побачити, а й почути, “відчути на дотик” кількість, встановити взаємозв’язок між тим, як від збільшення кількості виконавців зростає насиче­ність звучання і, навпаки, повправлятися в орієнтуванні у часовому ряді — “після”, “перед”, “між”.

Мовленнєвий розвиток

На заняттях з розвитку мовлення музичні впре ігри допомагають краще зрозуміти різницю між голосними та приголосними звуками, твердими і м’якими  приголосними, ритміку вірша, а також полегші урізноманітнити процес навчання читання. Проспівуючи склади, діти краще засвоюють і вже не плутають поняття “звук” і “літера”, практично з перших занять починають правильно складати й читати слова.

Музичний матеріал можна використовувати і в цесі заучування віршів. Спосіб запам’ятовування, віршовані тексти промовляються на тлі спеціально дібраного музичного супроводу, мобілізує увагу дитини допомагає створювати асоціації за суміжністю схожістю, й завдяки цьому вона запам’ятовує швидше, а пам’ять отримує додаткове тренування. Створити в уяві яскравіші образи природи або об’єктів предметного світу допоможе накладання на музичне тло звуків цих об’єктів, записаних у реальних умовах (наприклад шелест листя, голоси птахів, стукіт коліс потяга і т.д.)

Малювання і письмо

Музичні фрагменти, супроводжуючи процес образотворчої діяльності дітей, стануть відправною точкою для фантазії, для пробудження переживань і думки, пожвавлять візуальні образи. Правильно дібрана музика допоможе також сконцентрувати увагу дітей, налаштувати на роботу над малюнком.

Музика, як і мовлення, може стати інструкцією до дії, вона здатна бути регулятором рухової діяльності руки. Ритмічна періодичність лежить в основі функціонувня організму і багатьох видів діяльності людини. Тож ритмічні музичні твори допомагають дитині наносити однакові зображення через рівні відстані. Так малята вправляються у малюванні орнаментів, орієнтуванні на площині аркуша, написанні елементів літер у ряд­ку. Слід зазначити, що у старших дошкільнят проявля­ються індивідуальні відмінності у формуванні графічних навичок. Одні діти виконують рухи швидко, енергійно, і деяка неточність руху їх не бентежить, цікавить лише його загальна спрямованість. Інші прагнуть виконати якомога точніший рух, щоб одержати правильну лінію. Супровідне використання музичних творів з різним ритмічним малюнком дає змогу уповільнити рух руки у квапливої дитини і, навпаки, пришвидшити його у по­вільної.

Зауважимо: дібраний музичний матеріал обов’язково має логічно вписуватись у структуру навчання. Музич­ні ігри та вправи слід упроваджувати послідовно, спи­раючись на вже набуті навички дітей. Музичні методи треба використовувати протягом заняття своєчасно, враховуючи періоди найбільшої уваги у дітей і періо­ди її спаду. Кількість супровідного музичного матері­алу на занятті має бути оптимальною: занадто велика його кількість ламає структуру заняття, знижує робо­чий настрій і, зрештою, перестає викликати інтерес. У той же час недостатнє або незавершене використання музичного супроводу, ігор та вправ, не дасть бажаної користі.