У 3 класі народилася тиха історія про те, як наука може бути ніжною та казковою. Третьокласники досліджували властивості води, спостерігаючи за білою трояндою, що стояла у склянці з підфарбованою водою.

Краплини води підіймалися стеблом угору капілярними каналами — маленькими, невидимими доріжками всередині рослини. Здавалося, ніби невидимі мандрівники несуть із собою колір, щоб подарувати його пелюсткам.

І троянда повільно змінювала відтінок: делікатно, майже поетично, ніби відкривала свій прихований світ. Учні спостерігали за кожною зміною та відкривали просту, але чарівну істину — вода не лише дає життя, вона вміє переносити колір і створювати маленькі дива.

Так завершилася ще одна історія нашого класу: у пелюстках троянди ожила наука, а в очах дітей — справжнє відкриття.