Що станеться, якщо поєднати кулінарні смаколики, оптичні ілюзії та невмирущу поезію? Відповідь знайшли наші талановиті вчителі та учні під час тематичних уроків, присвячених Шевченківським дням!

🍽️ «”Шеф-ченко”: кулінарні вподобання митця»

Ліна Штефан запросила учнів 6, 8, 9, 10 класів у гастрономічну подорож Шевченковими смаколиками🍛🥟☕️

Виявляється, Кобзар був справжнім гурманом — борщ із карасями, вареники з сиром і вишнями, чай або кава з ромом були його фаворитами!

“Мета мого уроку — показати Шевченка ближчим, людянішим”, — наголосила педагогиня. “Коли діти дізнаються про звичайні людські вподобання Кобзаря, він перестає бути лише бронзовим пам’ятником з підручника і стає живою людиною, з якою можна уявно розділити трапезу”.

Діти не просто дізналися про кулінарні вподобання генія, але й склали сучасне меню для митця. “Якби Шевченко завітав до сучасного українського ресторану, він би неодмінно обрав наш «Гайдамацький бургер»! Це поєднання традицій і сучасності, точнісінько як його творчість!” — із захватом ділилися враженнями школярі, пропонуючи свої улюблені страви Кобзареві.

👁️ “ДВОВЗОРИ ШЕВЧЕНКА: БАЧИТИ НЕВИДИМЕ”

Учні 8-го та 11-го класів разом з Ларисою Ігнатовою поринули у візуальні загадки сучасного українського художника Олега Шупляка! Його картини-двовзори — це справжня магія, в якій за першим образом ховається другий.

“Реве та стогне Дніпр широкий…” — цитували одинадцятикласники, розгадуючи приховані символи у полотнах. В кожній картині — відгомін Шевченкових творів, але переосмислених крізь призму сучасності.

У такий спосіб укотре впевнилися, що Шевченко — це не просто портрет у шкільному кабінеті. Це код української ідентичності, який кожне покоління розшифровує по-своєму.

В картинах-двовзорах, у сучасних кулінарних експериментах, у кожному прочитанні його поезій — оживає новий Шевченко. Бо справжнє мистецтво не має терміну придатності. Воно резонує з кожною епохою💙💛